Що знову?
Куди ти?
Не плач, минеться... Так чи інакше. Мені аж самому кортить обійняти тебе, спершу подумки, а потім насправді. Не відпущу. Не можу. Бо ти солодка. Краще поцілую.
Візьми мою руку. Не бійся, вона тепла. Але будь обережна, щоб не обпектись мною.
Все-таки йдеш? Тоді йди, лиш не вертайся. Бо я знову не втримаюсь і заволодію тобою. Бо ти солодка. Не така як всі. І якщо чесно, то немає ніяких всіх. Є лиш ти.