Анатолій Мельник. МОНОЛОГ

Ідея пов'язана із назвою. Цікавою та неординарною, яку помічає багато людей. Уявіть собі, як виглядало б вухо. Звичайне людське вухо розміром з дорослу людину. Ну, навіть не зовсім дорослу (велику), а таку собі тендітну невеличку за зростом дівчину. Уявили? Тепер згадайте цікаві місця в Вашому місті, де Вам подобається бувати, де Вам необхідно бувати, або де Вам просто іноді доводиться бувати. Згадали? Ви помічали тоді щось незвичне, щось таке, що одразу привернуло Вашу увагу і найбільше Вам запам'яталось? А тепер уявіть у цих місцях, що Ви згадали, наступного разу Ви побачите справжнє, "живе" вухо. Це буде дівчина в спеціальному костюмі у формі вуха. Вона усміхатиметься, радітиме, з кимось так захоплююче говоритиме, що Вам неодмінно також дуже захочеться підійти до неї та познайомитись ближче, поспілкуватись. Її костюм вуха звичайно має виглядати досить ефектно, гарно, привабливо і водночас повинен бути зручним, адже носитиметься довгий час.

"Живе" вухо подорожуватиме вулицями міста, заходитиме в магазини, консультуватиметься з продавцями, купуватиме щось, в кафе питиме каву, просто житиме, як звичайна людина. З "живим" вухом можна розмовляти, навіть "вибити" у нього на халяву "дисконтну картку" :). [Ще в Івано-Франківську є досить колоритна постать чоловіка-попрохайки. Невисокого зросту, з цікавим акцентом він "патрулюючи" чітко визначений район в центрі міста, звертається до всіх з проханням, до якого усі вже звикли і часом навіть чекають на нього: "Пане, пані дайте пару копійок" і в тому ж дусі. Хтось проходить повз, оминаючи неприємну процедуру ("давання пар копійок"), хтось ще задалегідь пішов іншим шляхом, а хтось дає. Якби там не було, але без кількох гострих описових речень у їх бік вони від нього не підуть, часто сміючись та не сприймаючи його слова близько до серця. Ось наше Вухо цілком може побути деякий час поряд із цим чоловіком, привертаючи до себе додаткову увагу.] Воно також може фотографуватись з людьми, які цього захочуть, багато всього може. Головне, ні на кого не нависати, а просто жити. Кому цікаво, підійдуть запитають, звичайно отримають щось в подарунок (наприклад, фірмову ручку Вухо.Ком чи брелок тощо) а також візитку з адресами магазинів мережі в Івано-Франківську.

Ідентифікація "живого" вуха з мережею Вухо.Ком повинна відбуватись і наступним чином. На вітринах мережі повинно розміститись зображення "живого вуха" на весь зріст, з написом, наприкад, "Побачите в місті наше вухо, перекажіть йому, щоб негайно йшло сюди!".

Суттєво, що історія з "живим" вухом може дуже зацікавити засоби масової інформації (ЗМІ). Наприклад, місцеву газету або навіть всеукраїнську. ЗМІ не відмовиться від захоплюючого матеріалу лише через те, що це насправді свого роду промо-акція. ЗМІ просто не вказуватиме чию мережу "рекламує" вухо (хоча, погодьтесь, чи дійсно все це схоже на рекламу), а люди легко ідентифікують це самостійно, наприклад, по фотографії в ЗМІ. Матеріал може готуватись репортером, як фотофакт або репортаж (опис того, чим займається Вухо, куди воно ходить, що з ним трапляється і т.д.).

Анатолій Мельник