ЕКСПЕРИМЕНТ (прозова збірка "Різнокольоровість")

Головна » 2004 » Лютий » 16 » ЕКСПЕРИМЕНТ (прозова збірка "Різнокольоровість")

Тверезий
Уявіть собі. Мені 19 років. Я хлопець і до того ж зовсім не п’яний... Двадцять хвилин тому ні з того ні з сього я вирішив провести над собою досить цікавий експеримент (принаймні, мені так здається). Він полягає в тому, аби випити, як-то кажуть, залпом, 0.5 л пива. Найцікавіше особисто мені в даному експерименті дізнатись, наскільки я відрізнятимусь від себе зараз, випивши одразу таку кількість пива. Порівняти стан, в якому я тепер і стан, в якому опинюсь через кілька хвилин (можливо). Я не збираюсь описувати звичайнісінький стан алкогольного сп’яніння. Це вже неодноразово зроблено до мене і я ніяк не відкрию чогось нового. Можливо лише спробую описати зміни, які відбулись. Якщо зможу… :-)

Дивно, як довго не хоче сходити піна (вона просто шикарна й така пахнюча!). Потроху доливаю пива. Його, як ніяк вже 3/4 бокала. Ось і все. Усе готово. Чи готовий я? Так, готовий. Поїхали!

П’яний
Скажу чесно, один раз я зупинився аби перевести подих, при цьому стакан від губ не відводив і зробив все це швидко, як міг. Що відчуваю зараз? Нічого, принаймні настільки яскравого, щоб про це писати. Таке відчуття, наче ці 0.5 л просто втонули в мені, так і не принісши очікуваного результату. Але, хіба ж я щось очікував? Наприклад, серед певних нових відчуттів з’явилось таке. Мені здалось, що легше стало писати. Хоча до цього робити це було не важко, Але після стало легше. Невже це можливо?... І я ще думаю про зміни. Вони 100-пудово відбулись. Я це знаю. Хоч якісь мізерні, далеко-далеко в підсвідомості, але відбулись. Чи не так? А ви як вважаєте?...

UNKNOWN@ONLINE.COM.UA

P.S. Все-таки я п’янію. Трохи несе, можливо від того, що був голодним, коли здійснив це (вперше, уявіть собі! : -)), можливо пиво виявилось справді хмільним... :-))))))))) Але мені зараз так по-приколу. Треба йти спати...

P.S.2 Спати я звісно ще не пішов, але пройшовся п’яним по кухні і раптом надибав в себе в кишені „Керівництво презервативами “CROTEX”” (назва змінена, аби не створювати реклами), які сьогодні придбав в аптеці. Мимоволі пригадую продавця, милу таку дівчину, трохи старшу за мене. Спершу вона дивувалась чому я, як і більшість покупців таких сугубо інтимних, „червоних” речей (коли люди червоніють, купуючи їх) НЕ ХВИЛЮЮСЯ. Причому абсолютно. Ні внутрішньо, ні зовнішньо. Я вибрав собі романтичні (з апельсиновим запахом), чорні (класичні) і ще одні, теж непогані, щоправда іншого виробника...

Знаєте, коли я виходив з аптеки, ця дівчина мені посміхалася. Я не знаю чому. Вона робила це щиро і знову-ж-таки трохи здивовано. А я й далі не відчув хвилювання. Можливо я якийсь неправильний? І чому це мене на п’яну голову понесло Вам розповідати про презервативи. Адже в моїй розповіді по суті не має сенсу. Може я просто збочинець?... П’яний збочинець. Без виправдання. Це ж факт. І я щасливий, що провів даний експеримент. Дякую за увагу!

Ви можете бути вільними... (до речі, розумійте це як хочете, як душа підкаже!) :-)

________(16.02.2004) __________
прозова збірка "РІЗНОКОЛЬОРОВІСТЬ"
"ЕКСПЕРИМЕНТ" написаний синім кольором

Анатолій Мельник