Головна » 2011 » Серпень » 24 » ЕЙФОРІЯ


ЕЙФОРІЯ
Сьогодні вранці я зустрічав сонечко (коли воно нарешті визирнуло з-за спин своїх охоронців-хмар) з якоюсь особливою ейфорією. Дуже мені хотілось напередодні найзначимішого для нашої нації свята відчути його тепло, погратися з його дітками-промінчиками. Я понад усе люблю, коли вони мене лоскочуть. Знаєте чому? Тому-що в такі моменти мене огортає невимовна радість та щастя. А ще, мабуть тому, що 12 років назад, 24 серпня сонечко палало так само яскраво, як і сьогодні, навіть ще яскравіше. В той день окрім тепла воно подарувало нам, українцям ще щось. Це щось залишилось у кожному з нас і дотепер, хоч ми й не помічаємо його. Але ж воно настільки загадкове і не досліджене, і водночас таємниче та приховане, що усім нам нічого не залишається, як розкритися й зрозуміти його суть. Як от суть свободи, чи-то соборності або навіть Незалежності...

Колись ми змогли. Але тепер опинились на роздоріжжі.

Треба йти, тільки не зупинятись! Але куди? Тихо... Відповіді немає. Навіть це щось мовчить.

Можливо нам варто задуматись над тим, навіщо існуємо. Запитати у самих себе: “Навіщо?”. Але зробити це не банально, а щиро. Адже це дуже важко...

Ми ж хотіли свободи... (чи хтось хотів, НЕ ми...) А тепер вільні. Як сизокрилі птахи можемо літати. Як леопарди бігати й стрибати. Лише не можемо жити, як люди...

P.S. Я дуже хотів би, щоб сонечко ніколи від нас не ховалось.

_________(24.08.2003) __________
Присвячую Незалежності!

Анатолій Мельник

Категорія: Вірші та проза | Переглядів: 272 | Додано: 24.08.2011

Коментарі через Vkontakte

Коментарі через Facebook

Коментарі через сайт
Всього коментарів: 0
Ваш коментар:
Ім'я:
Email:
Код:

Випадкові публікації
ВОНА
Я знову хочу
Кілька днів...