Анатолій Мельник. МОНОЛОГ

Зараз подивлюсь що тут й до чого
Подивлюсь і піду, й не скажу нічого
Нікому. Ніколи. Не скажу. Нічого

Для чого? Казати, щоб потім не знати
Для кого? Давати, і потім не мати

Не знати, не мати, любити й кохати
ЛЮБИТИ Й КОХАТ... Читати далі »

Падає крапля за краплею і кожну чути далеко-далеко. Схоже, що сьогодні він не вгомониться. Складається враження, що дощ падатиме доти, доки ти це не усвідомиш. А тисячі, ні мільйони крапельок шумітимуть далі, невпинно створюючи собою невгамовний дощ-оркестр.

А що я повинен усвідомити? І як можна спинити дощ, якщо його диригент на небі? А як розкласти звуки, як в... Читати далі »

"Мережевий маркетинг" – поняття, яке на сьогоднішній день є зрозумілим мало не кожному з нас, тому-що кожен у певній мірі знайомий з ним... Хтось у свій час захопився привабливими якісними товарами за доступною ціною (а головне, нібито нижчою, ніж у звичайному магазині). Когось привабила "легкість" додаткового заробітку. А комусь просто втокмачили (іншими словами... Читати далі »

Несколько советов для будущих франчайзи.

Что такое франчайзинг? Многие знают, но не все понимают. А понять можно, только непосредственно с ним столкнувшись. В роли франчайзера я 2 года. За это время проработал с 20-ма франчайзи. Проанализировав опыт (как позитивный так и негативный), сделал выводы. И вот решил написать несколько советов для "новобр... Читати далі »

Ці кілька днів, що перевернули моє життя. З ніг до голови, їй богу. І не питайте, що сталось...
Або гаразд, питайте. Чи зустрів я Її? Але спитайте перед тим, чи шукав я Її чи чекав Її...

І хоча перші враження згоріли у вогні пристрасті, не зважаючи на це я їх пам'ятатиму. Завжди пам'ятатиму. Хоч я і не зауважив, хто першим порушив правила пожежної безпеки..... Читати далі »

Моє сьогоднішнє вештання Чернівцями я вважаю нічим іншим як виповненою мрією. Нехай не тією якоюсь такою далекою і глобальною, а такою простою і такою, яку можна легко здійснити.

Чернівці здалися мені схожими на пінку від вміло приготованої кави. Адже її доводиться бачити рідко і вона така добра. Мабуть, я не знайду в Україні міста чимось схожого на Чернівці. І ... Читати далі »

Тебе багато... і чи ти це? У всякому разі ти вмієш бути різною, кожної миті, кожної хвилини... Слухаю "Ордени"... знаю, що через кілька тижнів ордени перестануть мене так вставляти як зараз... але я зараз кайфую... справді... мене ще цікавить чому тебе так багато? Як ти це робиш? Як тобі вдається?

Ти гарна. Особлива. Цікава. Посмішка твоя може звести з розуму, а... Читати далі »

Що знову?
Куди ти?
Не плач, минеться... Так чи інакше. Мені аж самому кортить обійняти тебе, спершу подумки, а потім насправді. Не відпущу. Не можу. Бо ти солодка. Краще поцілую.

Візьми мою руку. Не бійся, вона тепла. Але будь обережна, щоб не обпектись мною.

Все-таки йдеш? Тоді йди, лиш не вертайся. Бо я знову не втримаюсь і заволодію тобою. Бо ти... Читати далі »

Сьогодні ти мені приснилась. Але тебе було декілька... дійсно декілька. Важко це уявити, а ще важче повірити в це, але... Погодься, це навіть зовсім не смішно.

Наприклад, на початку мого сну, самому-самому початку – коли ти у ньому з'явилась (з'явилась як ні в чому не бувало, так ніби мій сон вже наполовину твій) і зажадала від мене майже неможливого – піти з то... Читати далі »

Робота забирає весь мій час. Майже весь. Але вона ніяк не може забрати від мене тебе. Коли ми знову зустрінемось я обов'язково скажу тобі про це. Або не скажу. Особливо якщо ми все-таки не зустрінемось. Або краще я просто мовчатиму, бо знову ляпну щось не те і ти вкотре глузуватимеш з моєї такої дуже дурної дурості.

Ну і глузуй. Я довго не ображатимусь (як зав... Читати далі »