Ти знаєш, дитино, ти - людина
Хоча усе зникло, втрачено назавжди
Там, де відбувалась страта,
Народилась втрата й ціль,
Стояла колись моя хата, і в ній
Не було нічого
Окрім лиш хліба чорного
Та сірої підлоги
А зліва біля тину
Стояла хатина
Одного багача, якого
Звали: "Людина"
Хоч там, де відбувалась страта
Не було людей... Читати далі »
