Головна » 2007 » Лютий » 16 » Мораторій на революції


Мораторій на революції
Помаранчевій присвячується…

Останнім часом стає помітним, як у деяких людей прокидається свідомість. Раптово, ніби без причини, немов маля зі сну, яке прокинувшись, майже одразу починає плакати. Чому Ви плачете? Це ж добре. Завдяки невгамовному часу, лікарю чи вчителю, як хто його називає, Ви зрозуміли дещо важливе. Проаналізували та зробили висновки. Хоча не всі, які варто було зробити…

Помаранчева відбулась спонтанно. Ніхто її не передбачав (окрім розумних аналітиків). Ніхто у неї не вірив. Ніхто не знав, для чого вона. А потім усі почали кричати "Ющенко!". І я кричав, як всі. Ми ще кричали тоді: "Свободу НЕ СПИНИТИ!" і ще багато емоційних закликів, адже ЕМОЦІЇ панували тоді на Майдані. А потім раптово настала СВОБОДА, яку ніхто не зміг спинити, але за яку усі мерзли, якою переймалися і яку все-ж-таки в такий спосіб вибороли. Але для чого ми це зробили? Яка нам з того користь?

Хіба у підвалі Вашого будинку місцева влада зремонтувала трубу, яка протікала? Сумнівно, бо нашу трубу кілька мешканців нашого під’їзду зремонтували за свої гроші, з власної ініціативи. В 2005 році. Не дочекались один рік до 5-річного ювілею поламаної труби. Оце б насвяткувались!

Кажете, Ваша труба почала протікати ще в 2002 році, в 2003 вже смерділа на весь під’їзд, весь 2004 не давала Вам спокою своєю надмірною сирістю та брудом, який утворився з води. Однозначно, Ви вийшли на Майдан з надією, що щось зміниться. Замість п’яничок прийдуть серйозні працівники, професіонали і подивляться до труби, порадяться між собою, зателефонують начальнику на мобільний, знайдуть рішення Вашої проблеми. ПРОБЛЕМИ мешканців будинку. ПРОБЛЕМИ жителів економічно незалежної держави Україна. ПРОБЛЕМИ, яку повинна вирішувати держава. Повинна вирішувати такі проблеми швидко, охайно та професійно, щоб вони навіть не були помітні людям… Отже, Ви вийшли на Майдан і вибороли СВОБОДУ. Ви теж не знали, що робитимете з НЕЮ?

Як на мене, то ми досі не знаємо навіть, навіщо нам потрібна була свобода і це є найголовнішою проблемою Помаранчевої. Ми зарядились емоціями, а забули про розум. Волі у нас багато, але бездумна воля іноді гірша, ніж цілеспрямовані, чітко заплановані кроки і, головне, контроль над досягненням результату.

А труба Ваша незремонтована і до сьогодні. Не здогадуєтесь, чому? А держслужбовці-п’янички до Вас більше не приходять щось ремонтувати? Тоді Ви щасливці. Бо до інших приходять до сих пір. І це дуже пагано. А інші теж, як не дивно були на Майдані, не всі, але були. Багатьом з них, наприклад, за кучмівського режиму не подобалось те, що деякі сміттярки були постійно переповнені усіляким сміттям та брудом, і через це від них, скажімо так, віяло доволі неприємним запахом на великі відстані. Чомусь їх ніяк не могли вчасно вивільнити відповідальні за це люди (держслужбовці). То бензину не було, то зарплати, то ще чогось. А вголос про це сказати не могли. Боялись. Не було свободи. Тепер вона є (ми здобули її на Майдані). Всеодно мовчать. Тепер вони "тримаються" за крісло.

Знаєте, цьому не буде кінця. Демократія пагано на нас впливає. Вона розслабляє нас. Ні, ми не дарма мерзнули і кричали "Ющенко!" та інші емоційні гасла. Ми просто (це стосується і тих, хто стояв на сцені) не спланували, ЩО робитимем далі і, головне, ЯК.

Через це почалася нескінченна епопея з коаліціями усіх гатунків, значення яких не розуміють не те, що люди, а самі політики. Якби вони зрозуміли, то не гаяли б стільки часу дарма. Люди, прості люди, такі як ми з Вами, давно "захворіли" на політику, а нам ще до сих пір не поставили діагноз. Просто немає кому. Тому ми далі продовжуємо хворіти, дивимось усілякі політичні передачі, слухаємо нікому не потрібні дискусію та чвари людей, які гордо називають себе політиками. І навіть те, що ці теревені ніколи не приносять РЕЗУЛЬТАТУ, не спиняє їх. Адже є СВОБОДА, яку в 2004 ніхто не зміг спинити… Іноді виникає думка, що між нами, політиками, дискусіями в телеефірі, невідремонтованою трубою та переповненеми сміттярками є якийсь невидимий зв’язок, який щоправда постійно стає ще більш невидимим та непомітним…

Буває правда, що часом хтось з "політиків" наче очуняє і ні з того ні з сього починає думати про те, як покращити життя, оптимізувати певні соціальні процеси, зменшити стримуючу та зайву бюрократію, взагалі здійснити якісь реальні кроки, про які можна написати на папері чи почути по радіо, за які можна згадати або які можна відчути. Але потім цей політик йде на чергову вечірню телепередачу в прямому ефірі (яких уже навіть не полічити), знову починає дискусію, яка забирає дуже багато часу і здається нескінченною. Другий в цей час створює чергову коаліцію. Третій, четвертий, п’ятий у неї вступають (або не вступають з якихось причин). Шостий встигає усе це коментувати по телебаченню. Сьомий – по радіо, а восьмий – в газеті. Дев’ятий та десятий теж займаються чимось неважливим. І в результаті немає РЕЗУЛЬТАТУ. Даруйте за тавтологію.

Ми ж, люди, громадяни економічно незалежної держави Україна, далі хворіємо на "політику" (яка нас взагалі не має цікавити; ми повинні бути професіоналами кожен своєї справи), з цікавістю спостерігаємо за цим усім та переймаємось життям отих славних "політиків", допомагаємо їм виправдовувати свою жалюгідну бездіяльність. І не зможе ніхто нас вилікувати від цієї страшної хвороби - "політика", не зможе відкрити нам очі. Лиш ми самі здатні це зробити. І не потрібно нам більше революцій. Не варто навіть починати. Бо ми ще не здійснили революцію в собі…

Анатолій Мельник

Категорія: Статті | Переглядів: 2021 | Додано: 16.02.2007

Коментарі через Vkontakte

Коментарі через Facebook

Коментарі через сайт
Всього коментарів: 6
1 2 »
6. Павло Булгак 25.06.2008
Ну Олександре помаранчева революція не була спонтанним явищем - тут ви глибоко помиляєтесь, помаранчева революція була тією нечисельною точкою біфуркації які час від часу трапляються в історії будь-якої країни, чи цивілізації - тобто точкою вибору, інше питання як хто цим вибором потім користається. Помаранчева революція була наслідком цілої низки причин і передумов.

5. Анатолій 25.06.2008
Александр, спасибо за комментарий. Так, Вы думаете, это у нас произошел переворот? Я не уверен. Ведь прежний режим выдвинул условия, а новый принял их. На основе чего сейчас и начались "движения". Какой это был переворот? Это был Договор. Причем спонтанный (все-таки настою на своем). Одно такое, уже к Вам замечание. Я вот очень часто на ХайВейе стаю свидетелем довольно угрюмых и пессимистических мыслей и не могу понять зачем они? Констатация факта, что все плохо? Зачем? Всем и так все известно. Может это приведет к решению высказанных проблем? Очень сомневаюсь.

Пессимизм – никогда и нигде ни на йоту не бы повязан с успехом или результатом. Это такая вещь, от которой нужно избавится и, желательно, побыстрее. Предлагаю лучше вместо негативных мыслей предлагать решения. Так, мне кажется, будет намного лучше. В разы, я бы сказал. Но без обид, я искренен. smile


4. Бачурін Олександр 25.06.2008
Помаранчева відбулась спонтанно. Ніхто її не передбачав (окрім розумних аналітиків). Ніхто у неї не вірив. Ніхто не знав, для чого вона.

Не согласен! В корне не согласен! Любой переворот в стране готовится годами, над этим работают тысячи професионалов, в 70 х годах кто мог поверить в развал СССР? А развал планировался ох как давно, но КГБ и другие спецслужбы вылавливали шпионов (как это не смешно звучит), страна гнула свою линию, "щемила" Запад. А тут одного прохлопали и мистер Горбачёв умело заложил бомбу замедленного действия в фундамент всей системы... Что не так было? Точно так же и в этот раз, поднять народ много ума не надо, а вот удержать страну на плаву надо постаратся... Добились свободы? Газа нет, бензин дорогой, молоко в магазине с каждым днём всё дороже и дороже, связи потеряны, неугодные червей кормят... Крутая у нас свобода? Армии нету, приглашаем чужую... - это свобода? Россия диктует, Запад диктует - это свобода? За границу просто так уже не уедешь, справедливости в органах государственной власти не добьёшся - это свобода? Нет, свобода в украине одна - сидит на проспекте Шевченко во Львове на крыше этнографического музея и та статуя... sad

3. Анатолій 25.06.2008
Александр, если честно, у меня просто уже в горле сидят эти никому ни нужные дискуссии и передачи. Хуже всего, что эту кашу подогревают коллеги-журналисты, сами не ведая о том. То есть они вцепились зубами за этот телеформат, как за что-то очень модное и рейтингованное.

Помогая тем самым "политикам" делать свое грязное дело, точнее не делать ничего. Вместо того, чтобы по максимуму уменьшить влияние "политиков" на нашу жизнь, увеличив при этом силу людей, которые должны быть сильны морально и законодательно. Должны знать, что ТОЛЬКО они, ТОЛЬКО народ способен что-то решать и должен действовать, а не разводить демагогии о том или о сем на каком-то из телеканалов. Это разве демократия, это трепки, хуже которых ничего быть не может. Ведь можно придумать другие телепередачи, к примеру - "как стать сильным", телесеминары по развитию организаторских способностей у людей, лидерских качеств, умственных возможностей, которые ведь не ограничены ничем. Что мешает? "Нам нужен рекламодатель!" - закричат все в ответ. Так будет Вам рекламодатель, просто сядьте и подумайте. Что его заинтересует, посоветуйтесь с ним. "Нам нужна аудитория!". Будет Вам аудитория, Вы же хотите сделать людям лучше. Чем быстрее Вы станете непохожим на другие каналы, прекратите это ненужное "политическое" трепание и сделаете что-то для людей, что-то нужное и очень важное, что-то новое для них - и аудитория у Вас в кармане. Думаете им очень нравятся теледебаты, у них просто нет другой альтернативы, выбора. И к тому же они, как и мы заражены вирусом "политика", от которого нужно побыстрей избавиться.

Александр, последний абзац моей статьи скорее всего и спровоцировал Ваш вопрос. Я не вижу цели такого "переворота". До сих пор не вижу плана действий, если Вы имели ввиду весенний марш Луценка. Плана, в котором переворот займет первый пункт, а остальные 98 - принятие решений, действия, нацеленных в первую очередь на то, чтобы отремонтировать поломанные трубы, наладить систему своевременного вывоза мусора, ремонта дорог, контроля за держсотрудниками (прекратить пьянство, взяточництво), ОБЯЗАТЕЛЬНО выдавать депутатам ТОЛЬКО минимальную зарплату, чтоб они побыстрей ее увеличили. И т.д. До невозможности много шагов и трудностей, которые обязательно возникнут. НЕПРЕОДОЛИМЫЕ препятствия, только ПРЕОДОЛЕВ которые можно достигнуть результата, который нам нужен. Не нужно много эмоций и слов. Нужно просто действовать.

От нас журналистов требуется всего лишь принять сторону людей, а не "политиков". Организовывая подобные передачи, я считаю, мы забираем у людей их оружие. А мы наоборот должны дать им его. Чтоб они могли защищаться, когда их вновь обманывают (тарифная политика), когда делают из них дурачков в который раз (политические ротации и назначения) и много другое. Это в наших возможностях, но готовы ли мы к этому, хотим ли мы по-настоящему перемен?


2. Александр Марков 25.06.2008
А чего это Вы революцию вспомнили? Чувствуете новый переворот? happy

1-5 6-6
Ваш коментар:
Ім'я:
Email:
Код: