Анатолій Мельник. МОНОЛОГ

А недалеко виріс дуб,
В якому є двері,
Якого листя десь у небі,
Літають, ловлять дикий звук,
Щодня пастки для вітру розкладають,
А часом навіть помирають.
ПРОСТО ТАК.

Твої думки - то майже сестри павука,
Тому дверей йому не треба й ґрат.
Він може будь-коли прийти до тебе,
Коли думки ховаєш сам від себе,
Не помічаєш певний знак.
А очі дивляться на небо.
ПРОСТО ТАК.

Анатолій Мельник