Анатолій Мельник. МОНОЛОГ

Двадцять чотири – вік маляти. Зовсім трошки
В двадцять чотири Радість часом з нами розмовляє. Мовчки
Вміє пошепки щось підказати, на перемогу завше надихне
За просто так велике військо коло хати може вмить зібрати
Яке не вміє не перемагати. Якого ще нікому не вдавалося здолати...

Живи, радій, люби, кохай, купайся в океані мрій, не забувай
В двадцять чотири головне – Мета й натхнення трошки
А потім нагадай собі про Успіх. Мовчки
Який не там живе, де йому люди мостять
Успіх ЖИВЕ завжди сам. Десь там. Десь зовсім поряд...

З Днем Народження ТЕБЕ, Перемога!

19.05.2004

Анатолій Мельник
www.monolog.name

Анатолій Мельник