 Білий-білий сніг навколо і височезні, стрункі, немов справжні військові, хоча ще по-зимовому вдягнені дерева. Вони – похмурі та сумні стоять собі на самоті, то похнюпляться, то на мить наче повеселішають, задріботять маленьким тисячелистом, а да ... Читати далі »
|
|
|
 Зараз подивлюсь що тут й до чого
Подивлюсь і піду, й не скажу нічого
Нікому. Ніколи. Не скажу. Нічого
Для чого? Казати, щоб потім не знати
Для кого? Давати, і потім не мати
Не знати, не мати, любити й кохати
ЛЮБИТИ Й КОХАТ... Читати далі »
|
|
|
 Падає крапля за краплею і кожну чути далеко-далеко. Схоже, що сьогодні він не вгомониться. Складається враження, що дощ падатиме доти, доки ти це не усвідомиш.
А тисячі, ні мільйони крапельок шумітимуть далі, невпинно створюючи собою невгамовний дощ-оркестр.
А що я повинен усвідомити? І як можна спинити дощ, якщо його диригент на небі?
А як розкласти звуки, як в... Читати далі »
|
|
|
 Ці кілька днів, що перевернули моє життя. З ніг до голови, їй богу. І не питайте, що сталось...
Або гаразд, питайте. Чи зустрів я Її? Але спитайте перед тим, чи шукав я Її чи чекав Її...
І хоча перші враження згоріли у вогні пристрасті, не зважаючи на це я їх пам'ятатиму. Завжди пам'ятатиму. Хоч я і не зауважив, хто першим порушив правила пожежної безпеки..... Читати далі »
|
|
|
 Тебе багато... і чи ти це? У всякому разі ти вмієш бути різною, кожної миті, кожної хвилини... Слухаю "Ордени"... знаю, що через кілька тижнів ордени перестануть мене так вставляти як зараз... але я зараз кайфую... справді... мене ще цікавить чому тебе так багато? Як ти це робиш? Як тобі вдається?
Ти гарна. Особлива. Цікава. Посмішка твоя може звести з розуму, а... Читати далі »
|
|
| |
