Анатолій Мельник. МОНОЛОГ

Самотньо… Нестримно
Сумно… Невпинно
Просить чогось хвора душа

Чого хочеш ти, душенько
Може волі?
Полетиш кудись малесенька
Як думки поволі…

Забудь той сум, що маєш
Згуби десь самоту, очима, вовком глянь навколо
Коли побачиш кольорове коло
Покинь назавжди журбу

Ніяких ліків. У них нема потреби
Потреба лиш у сні
Спокій... Читати далі »

Лавіювала і літала щаслива думка десь вгорі
Вона здається усе знала
Однак вдавала, що немає правди на Землі
Вона раділа Всесвіту усьому
Енергії нових людей старого міста в ньому

Легко тій безкрилій думці повчати нас усіх науці
Юних мурахів, великих падишахів
Багато води протекло за віки
Лишень не справжньої, а не на жарт брудної
Юно... Читати далі »

Если есть друг, он всегда поймет
Ему не надо улыбок, когда сердце жмет

Если есть друг, он никогда не обойдет
Ему хорошо и без дороги, он пойдет по пути с тобой

Если есть друг, то скажи ему совсем так вдруг
Что он для тебя - все вокруг!

Если есть друг...

02.03.2003

---

Март' 2003, г. Львов (письмо к Анне)

Неужели ты никогда не грустишь?
Может быть меня другом своим
Не считаешь, молчишь
Не хочешь ничего говорить?

Разве тебя никогда не тревожат
Мысли злые одни?
Разве тебе никогда не бормочут
На ушко что-то муравьи

Те муравьи, что глухие,
Что в общем-то давно немы
Те муравьи, что в душе твоей поселились
Те, что вернулись с войны... Читати далі »

Темрява - Богиня ночі
Глянула у мої очі
Здається, вона дуже хоче
Забрати кудись мене...

Та я все пишу, іти з нею нікуди не хочу
Сьогодні я світло ввімкнув у собі
Сьогодні я матиму кольорові очі,
Сьогодні дивитимусь ними на світ!

Ні, я не сплю, все дивлюся та мрію
Моє серце леліє надію,
Мій мозок створив вже подію,
А я все п... Читати далі »

"Gutta cavat lapidem non vi sed saepe cadendo"

Любов… Приємно та тепло
Коли вона гріє
Серце хвилюється та вовком виє
Вона в мені зараз, я цьому радію
Нестримно, невпинно та сильно
І лиш маленький промінчик надії
Сміливо крокує крізь всі мої мрії...

Ах, ця любов, вона гріє кров
Мою нешвидку, мультиатомну знов
Моє безсил... Читати далі »

Как оно, когда на душе
Тяжело…
Когда мыслям тесно
Когда все-равно

Как оно, когда в голове
Темно…
Когда солнце не светит
Когда все-равно

Как оно, когда в серце
Пусто…
Когда боль поселяется в нем
КАК ОНО?!

Все равно. Я сказал бы, но мне очень грустно
Мыслей нет, тяжело говорить, мне так скучно

Все равно. Мне темн... Читати далі »

Твій образ невинний, цнотливий
Помалу кудись зникав
Ніби щось нишком ніс із собою
Ніби від когось тікав

Може він просто хотів наодинці з тобою
Вирішити, що є не так
В серці нема ні образ, ні спокою
Про дати ні слова, ще б пак.

Може продати хотів щось лихою
Ходою з журбою, свій ніс, може так
Ні, носик твій просто чудовий
Він ... Читати далі »

По озеру буття пливуть живі машини
У небі синьому пірнають літаки-птахи
А ти сидиш, сумуючи, чомусь життя тобі не миле
Ти мов та рибка без води!
Скажи… Чому? Мовчиш… Я знаю
Кохаєш ти когось нестримно, сильно до нестями

Мовчиш і згадуєш, як все було
Як йшли разом кудись,
тримаючись за руки
Як потай цілувались десь,
втамовуючи бажа... Читати далі »

І знову лист, як падолист
Сьогодні пише мні юрист
Який життя усі закони знає
А також те, чого мені не вистачає
Та інше, інше, так про все.
Про все читаю, дізнаюсь
Не знаю, згодом знов до нього повернусь
Про всі думки юриста й мрії я дізнаюсь
Чого собі він там бажає
Коли-небудь до жилки мудрості я доберусь.
Ось так живу я: від ли... Читати далі »