Анатолій Мельник. МОНОЛОГ

А ти живеш. Десь там, де мене ще немає. Ти знаєш. Щось таке, чого я не знаю.

Щоранку просинаєшся. Ранкові думки огортають тебе і ти відчуваєш щось нове. Що це? Питаєш. Хто це? Не знаєш. Але радієш. Тому-що пізнаєш.

Уяви собі, як мені кортить вже зустріти тебе. Я міг би пришвидшити час. Принаймні іноді мені так здається...

Ти сидиш зараз там, у своєму світі. Знаєш щось таке, чого я не знаю, але не знаєш ще мене. Мрії гріють тебе...

Але я не робитиму цього. Тому-що знаю одну важливу річ. Я відчую, коли побачу тебе. І звідкись знатиму, що ти – моя.

я.чекаю.тебе

3.11.2009, Івано-Франківськ
Дякую Дідіці за гарнезну картину

Анатолій Мельник