 Ці кілька днів, що перевернули моє життя. З ніг до голови, їй богу. І не питайте, що сталось...
Або гаразд, питайте. Чи зустрів я Її? Але спитайте перед тим, чи шукав я Її чи чекав Її...
І хоча перші враження згоріли у вогні пристрасті, не зважаючи на це я їх пам'ятатиму. Завжди пам'ятатиму. Хоч я і не зауважив, хто першим порушив правила пожежної безпеки..... Читати далі » |
Моє сьогоднішнє вештання Чернівцями я вважаю нічим іншим як виповненою мрією. Нехай не тією якоюсь такою далекою і глобальною, а такою простою і такою, яку можна легко здійснити.
Чернівці здалися мені схожими на пінку від вміло приготованої кави. Адже її доводиться бачити рідко і вона така добра. Мабуть, я не знайду в Україні міста чимось схожого на Чернівці. І ... Читати далі » |
 Тебе багато... і чи ти це? У всякому разі ти вмієш бути різною, кожної миті, кожної хвилини... Слухаю "Ордени"... знаю, що через кілька тижнів ордени перестануть мене так вставляти як зараз... але я зараз кайфую... справді... мене ще цікавить чому тебе так багато? Як ти це робиш? Як тобі вдається?
Ти гарна. Особлива. Цікава. Посмішка твоя може звести з розуму, а... Читати далі » |
 Що знову?
Куди ти?
Не плач, минеться... Так чи інакше. Мені аж самому кортить обійняти тебе, спершу подумки, а потім насправді. Не відпущу. Не можу. Бо ти солодка. Краще поцілую.
Візьми мою руку. Не бійся, вона тепла. Але будь обережна, щоб не обпектись мною.
Все-таки йдеш? Тоді йди, лиш не вертайся. Бо я знову не втримаюсь і заволодію тобою. Бо ти... Читати далі » |
 Сьогодні ти мені приснилась. Але тебе було декілька... дійсно декілька. Важко це уявити, а ще важче повірити в це, але... Погодься, це навіть зовсім не смішно.
Наприклад, на початку мого сну, самому-самому початку – коли ти у ньому з'явилась (з'явилась як ні в чому не бувало, так ніби мій сон вже наполовину твій) і зажадала від мене майже неможливого – піти з то... Читати далі » |
 Робота забирає весь мій час. Майже весь. Але вона ніяк не може забрати від мене тебе. Коли ми знову зустрінемось я обов'язково скажу тобі про це. Або не скажу. Особливо якщо ми все-таки не зустрінемось. Або краще я просто мовчатиму, бо знову ляпну щось не те і ти вкотре глузуватимеш з моєї такої дуже дурної дурості. Ну і глузуй. Я довго не ображатимусь (як зав... Читати далі » |
 Забути.... і більше не згадати її. З вдячністю за все. З повагою.
Коли складно. Коли важко зрозуміти чи збагнути. А алкоголь... гарячий та теплий... допомагає не тільки розслабитись, а й налаштуватись на потрібну хвилю. Хвилю "Чуттєвість Fm" ги :)
Чому забути? Чому не згадати? Чому складно? Чому важко?
НЕ ЗНАЮ!!!!!!!!!!!!!!!!!
Я пам'ятаю, що для торгового аг... Читати далі » |
Багато підприємців звикли до того, що вкладати гроші в рекламу - це важливо. Без сумніву, це так і є. Але дуже часто вони не погоджуються з тим, що не менш важливо підтримувати чистоту та охайність вітрини магазину чи приміщення офісу (самотужки або за допомогою клінінгової компанії).
Чому не погоджуються? Дорого. Дешевше не прибирати, або робити вигля... Читати далі » |
Кілька років тому, заочно навчаючись в університеті Франка, я мав можливість слухати лекції професора Йосипа ЛОСЯ, який до того об’їздив чи не пів-світу і який мав, що нам розповісти.
Найбільше мені сподобалась його розповідь про огидну на смак ви... Читати далі » |
Життя. Починаєш більше розуміти життя…
Починаєш більше розуміти життя…
Дорослішаєш…
Звідкись беруться ті думки…
І тобі хочеться чогось. Так хочеться. І не знаєш що… що таке життя… що це… Ці думки. Це наші думки. Перетворюються в дії чи… просто життя. Таке непередбачуване, таке німе… Таке ЖИВЕ життя…
Часом… Часом намагаєшся опанувати себе… І навіть д... Читати далі » |
Архів записів
|
|
